Чому впала українська промисловість і чи є шанс на швидке відновлення позицій
Опубликовано: 10.03.2020 Основна причина падіння промисловості стосувалася зовнішніх факторів, але ми також додали до цього жару
Чому впала промисловість
На днях Держкомстат змінив базу розрахунку і тепер можна стверджувати, що промислове виробництво в Україні у 2019 році зменшилось на 0,5%, а не 1,8%, як вважалось раніше.
Базова причина одна — ще з минулого року тягнулись такі тенденції, як торговельна війна між США та Китаєм. Спостерігаючи за тим, наскільки стрімко розвивається Китай, США намагаються втримати свої домінуючі позиції. Власне, президент Трамп затіяв таку масштабну війну не тільки з Китаєм, а й усім світом — він переглядає торговельні відносини, щоб якось пожвавити ситуацію у США. Це призвело до того, що торік світова торгівля дуже сильно постраждала. Основним інструментом були якісь захисні бар'єри — митні чи додаткові обмеження. Великі країни від цього страждали, а маленькі, на кшталт України, отримали ще більше негативу.
Уявіть собі будь-який товар, попит на який у світі складає 100 одиниць. Коли починається торговельна війна, вводяться певні обмеження, щоб цим товаром обмінюватись, попит на нього починає звужуватись. Якщо на цьому ринку в 100 одиниць існували такі країни як Китай та інші, що конкурували між собою, то після введення обмежень вони починають задіювати якісь важелі впливу. Валютна політика, засоби тиску, якісь стимулювання, і в результаті та кількість попиту, який зменшується, створює проблему для тих, хто слабше. Так, у простих словах, це виглядає на ділі.
Тож основна причина падіння промисловості стосувалася зовнішніх факторів, але ми також додали до цього жару. Трамп розкритикував те, що США не послаблюють монетарну політику і не стимулюють тим самим попит на американські товари, і коли у відповідь на чергові дії з боку США китайці послабили юань, це читалось як випад в сторону, один із елементів торговельної війни. І на цьому фоні Україна добровільно зміцнює гривню на 20%. Так, це не стало основним фактором, і тут можна погодитись з Нацбанком, але уявіть собі, що ви отримали ангіну, але берете і купуєте собі ще й відерце морозива. Причина не в тому, що ви з'їли морозива, а в тому, що додали негативу — така була і наша ситуація.
Тепер же створення допоміжних органів на кшталт Координаційного центру з питань промисловості - це реакція в стилі «ну давайте щось робити». Коли уряд відповідає на такі глобальні виклики створенням ось таких штабів — це не більше ніж метушня. Аби якось працювати чи відповідати на нинішні виклики, потрібно було починати щось робити кілька років тому. І також думати щось з приводу валютної політики. Звісно, Нацбанк незалежний, але він не є незалежним від зовнішніх факторів. Вони всіх доганяють і на всіх відображається.
Зараз звучать заклики «а давайте стимулювати», та насправді це дуже погана практика. Найкращий стимул для розвитку економіки — це рівні, прозорі умови. Цього ми чомусь ніяк не можемо досягти за жодного уряду. Зараз наші умови ніяк особливо не покращились. Бо коли у вас є можливість вирішити питання якихось додаткових стимулів-фінансування-дешевого кредитування, можливість впливати на правоохоронні органи, то для вас наступає режим інвестиційної няні, а не прозорість. Якщо ж ви простий смертний з бізнес-ідеєю, то ніяким чином не захищені. Про це говорилось і продовжує говоритись, і ситуація, на жаль, не змінюється. Хоча надії на «весна прийшла — саджати будемо», і були.
Повне інтерв'ю з Дмитром Боярчуком слухайте в програмі Напівранок з Лесею Антипенко на Радіо НВ
Источник: nv